Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X (Print), ISSN: 2617-8354 (Online)

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

Розглянуто особливості судових спорів в сфері забезпечення культурних прав громадян. Показано, що за своєю суттю такі спори за участю суб’єктів владних повноважень є публічними і підлягають розгляду переважно в адміністративних судах. Разом із тим, деякі публічні спори такого роду практично вирішуються за межами адміністративних судів, але при цьому зберігають характер публічно-правових. За таких умов обов’язковим для судів є застосування конституційного принципу, відповідно до якого суб’єкт владних повноважень може діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України і не має права підміняти законність доцільністю.

У статті здійснюється аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють відносини представництва прав та законних інтересів посадових осіб органів виконавчої влади. На підставі одержаних результатів наводиться висновок про існування прогалин у нормативному регулюванні вказаного інституту. Автором пропонуються відповідні зміни до КАСУ. Крім цього, доводиться необхідність розробки на теоретичному рівні інституту представництва в адміністративному праві, а також визнання за окремими посадовими особами органів виконавчої влади самостійної адміністративної правосуб’єктності.

У статті проаналізовано поняття та ознаки адміністративного договору, види адміністративних договорів, правосубʼєктність сторін адміністративного договору, види договорів за участю органів виконавчої влади, місцевого самоврядування. Окремо приділено увагу державі як учаснику цивільно-правових відносин з метою виокремити участь субʼєкта владних повноважень в адміністративно-договірних відносинах. Надано пропозиції щодо обовʼязкових ознак договору за умовами яких він набуває статусу адміністративного.

Розглянутo способи відмежування судових справ адміністративної юрисдикції від інших справ. Запропоновано основним критерієм такого відмежування вважати ефективний захист прав юридичних чи фізичних осіб; визнати презумпцію розгляду справ, де відповідачем є суб’єкт владних повноважень, адміністративними судами.

У статті проаналізовано поняття та види судового збору, його розмір, порядок сплати та компенсації в адміністративному судочинстві. Зосереджено увагу на видах судових рішень щодо виконання рішення суду в частині розподілу судових витрат, а також питання стягнення 90% судового збору з відповідача – субʼєкта владних повноважень у разі задоволення позову майнового характеру. Досліджено вимоги до виконавчого листа суду та надано пропозиції щодо змін у законодавстві.

Сторінка 1 з 2
Ви тут: Home Архів номерів #1(11)/2015 Показати матеріали по тегу: суб’єкт владних повноважень