Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X (Print), ISSN: 2617-8354 (Online)

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

У статті здійснюється аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють відносини представництва прав та законних інтересів посадових осіб органів виконавчої влади. На підставі одержаних результатів наводиться висновок про існування прогалин у нормативному регулюванні вказаного інституту. Автором пропонуються відповідні зміни до КАСУ. Крім цього, доводиться необхідність розробки на теоретичному рівні інституту представництва в адміністративному праві, а також визнання за окремими посадовими особами органів виконавчої влади самостійної адміністративної правосуб’єктності.

Одним з основних предметів уваги адміністративного права є дослідження особливосте статусу, функцій і змісту діяльності суб’єктів, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розробляючи при цьому особливу, спеціальну термінологію. Проте такі дослідження і розробки не завжди враховуються законодавцем при використанні відповідних термінів у нормативно-правових актах інших галузей права (наприклад, кримінального права), що призводить до різних підходів у використанні термінології, а отже й до виникнення колізій у правовому регулюванні. Ми спробуємо визначити деякі аспекти таких проблемних «сутичок» і запропонувати можливі варіанти їх усунення.

Аналізуються особливості правового регулювання і процедура передання компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого. Таке передання запропоновано іменувати публічним правонаступництвом. Основою для виникнення публічного правонаступництва насамперед визнано існування правозобов'язальних відносин між державою і людиною. Наголошується на принциповому для публічного правонаступництва факті здійснення уповноваженими органами й посадовими особами компетенції держави.

У статті досліджуються питання співвідношення таких понять, як «посада» та «служба», «посадова особа», «службовець», «службова особа», їх правова природа, сутнісне наповнення та вплив на розуміння і регулювання службових відносин в Україні. Автор пропонує власну редакцію згадуваних вище термінів, яка сприятиме усуненню конфлікту між ними, що існує сьогодні.

У статті автор розглядає підходи радянської адміністративно-правової науки до розуміння державного управління та управлінської діяльності, аналізує сучасні доктрини адміністративного права з приводу цих понять, визначає поняття владно-публічної діяльності в державі, класифікує її на види, характеризує риси адміністративно-публічної діяльності.

Ви тут: Home Архів номерів #1(7)/2014 Показати матеріали по тегу: посадова особа