Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X (Print), ISSN: 2617-8354 (Online)

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

#2(8)/2014

Розкривається зміст терміна організація та співвідносних йому понять. Наводиться авторське трактування поняття «організація діяльності страховика». Визначається коло осіб, які є страховиками та мають право здійснювати страхову діяльність на території України. Наводяться умови та вимоги до страховиків і порядку надання ними страхових послуг.

У статті проведено аналіз інформаційного забезпечення спеціальної поліцейської діяльності. Доведено, що в нашій країні необхідно удосконалювати міжвідомчу систему інформаційного забезпечення відповідно до вимог міжнародних стандартів. Запропоновано напрямки вирішення завдань сучасного інформаційного забезпечення в органах внутрішніх справ України.

У статті визначаються та досліджуються особливості правового регулювання відносин у сфері адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності. Зазначено, що матеріальні норми, які містять правила поведінки в інтелектуальній сфері, мають переважно іншу, ніж адміністративно-правову, галузеву належність і стосуються головним чином галузі цивільного та господарського, а також митного права. Виділено чотири види адміністративно-процесуальних відносин у сфері адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності – адміністративно-деліктні, адміністративно-судочинні, загального адміністративного оскарження, спеціального адміністративного оскарження.

Статтю присвячено висвітленню питань, пов'язаних з упровадженням інституту уповноваженого економічного оператора, а саме окреслено його поняття та основні характеристики. На підставі аналізу та узагальнення робіт вітчизняних та іноземних дослідників пропонується розгляд правового регулювання визначеного інституту в різних державах. Акцентується увага на міжнародній практиці визначення правового статусу уповноваженого економічного оператора та його основних елементів.

Статтю присвячено аналізу конституційних засад побудови системи судів України. Обґрунтовується недоцільність вилучення з Основного Закону України положень щодо побудови системи судів за принципом спеціалізації. Обстоюється необхідність реформування чинної судової системи з урахуванням міжнародних стандартів у галузі судоустрою та судочинства, відповідно до яких адміністративні суди повинні утворювати автономну триланкову систему судів адміністративної юрисдикції

Зроблено висновок, що земельні правовідносини нині є предметом регулювання і приватного, і публічного законодавства, чим зумовлено складнощі здійснення суб'єктивних прав, свобод, інтересів, неоднакове застосування земельного законодавства, неоднозначність визначення судової юрисдикції. З урахуванням предмета адміністративного права класифіковано земельні правовідносини, визначено види учасників таких відносин. Визначено особливості адміністративних актів суб'єктів публічної адміністрації (суб'єктів владних повноважень), ухвалених у земельних правовідносинах. Запропоновано критерії адміністративної юрисдикції та їх застосування в земельних правовідносинах. Указується на два види земельних правовідносин – приватні (цивільні, господарські) земельні правовідносини та публічні (кримінальні, кримінально-процесуальні, кримінально-виконавчі, адміністративні) земельні правовідносини.

Доведено, що про земельні правовідносини, що належать до адміністративної юрисдикції, можна говорити лише за наявної сукупності п'яти критеріїв адміністративної юрисдикції. Натомість відсутність принаймні одного із запропонованих критеріїв узагалі унеможливлює висновок про належність певних земельних правовідносин до такої юрисдикції.

У статті автором досліджуються теоретичні основи розмежування підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. Автором окреслено основні проблеми визначення та розмежування підвідомчості справ про адміністративні правопорушення, а також розглянуто питання, пов'язані з розмежуванням підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. Автор аналізує регламентацію визначення підвідомчості справ про адміністративні правопорушення з урахуванням об'єкта та суб'єкта адміністративного правопорушення, території вчинення правопорушення, суспільної небезпеки та шкоди від вчиненого адміністративного правопорушення, санкції, яку передбачено нормою за вчинення певного правопорушення, та іншого.

У статті розкрито загальну характеристику процедури судового перегляду адміністративних актів в Естонії та Латвії. Проведено порівняння їх основних елементів, а також етапів здійснення цієї процедури. Проаналізовано відповідність норм законодавства обох країн, що регулюють процедуру перегляду, європейським вимогам та рекомендаціям.

У статті здійснено спробу доведення методологічної доцільності застосування термінів лобіювання та громадські інтереси у процесі дослідження впливу протягом другої половини ХІХ століття окремих груп підданих Російської імперії на формування правового статусу станів, до яких вони належали.

У статті проаналізовано сучасний стан і ґенезу повноважень щодо формування та реалізації державної політики у сфері цивільного захисту в Україні, надано характеристику системи його управління. Визначено низку проблем правового регулювання управління цивільним захистом і надано рекомендації щодо напрямків їх вирішення.

У статті сформовано авторське розуміння спеціальних принципів вищої освіти в Україні як вихідних положень взаємодії суб'єктів владних повноважень, студентів і вищих навчальних закладів. До них зокрема віднесено принципи доступності, масовості, незалежності, рівності та державної підтримки вищої освіти.

Критично оцінюється процес «реалізації» Конституції країни. Особлива увага приділяється проблемі формування сучасного російського адміністративного та адміністративного процесуального права на основі конституційно-правових принципів і норм, що визначають основи для формування ефективного, правомірного, належного, корисного для країни та населення публічного управління.

У статті розглядається діяльність соціальних судів як незалежних спеціальних адміністративних судів Федеративної Республіки Німеччина.

На сьогодні безпека масових заходів є одним із пріоритетних завдань поліції. Особливе значення для безпеки та громадського порядку має масовий захід – організовані заняття спортом, зокрема футбольні матчі. Розглядаються різні аспекти, які викликають агресію на спортивних заходах і вказують на необхідність функціонування правових рішень, які забезпечують безпеку і порядок під час спортивних заходів. Спорт не слід розглядати як аспект соціального життя, який генерує агресію. Таким чином, просвіта за допомогою спорту має особливе значення, коли вона стає важливою спортивною подією для забезпечення безпеки, за рахунок збільшення розуміння іншими і більшої терплячості в «чесній грі».

Предметом дослідження є юридичні проблеми, які існують в ЄС, а так само в Польщі, пов’язані з появою криптовалюти Bitcoin. Вона викликає безліч розбіжностей, до цього часу немає правил, які б комплексно стосувалися цього явища. Існують тільки часткові правила ЄС у цій галузі, а також статті внутрішнього законодавства держав ЄС, які є реакцією на виконання директив ЄС. Тим не менше, вони не захищають комплексно від небезпек, пов’язаних із Bitcoin.