Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВИКЛАДАННЯ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ПІДГОТОВКУ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ - ПОЖИДАЄВА М. А.

Pozhydaeva M. On the necessity of teaching fi nancial-legal disciplines in the institutions of higher education with specifi c academic conditions for police training

    This article substantiates author’s opinion about the necessity of teaching fi nancial-legal disciplines in the institutions of higher education with specifi c academic conditions for police training. It analyses scientifi c papers and regulatory legal acts, that indicate a requirement of fi nancial-legal knowledge for development of fi nancial legal consciousness for future police offi cers.

    The emphasis has been devoted to the main powers of the police, provided for by the Law of Ukraine “On the National Police». Because good mastering as administrative-legal and criminal-legal knowledge, as fi nancial-legal knowledge, in educational process will contribute to full realization of these powers by future police offi cers.

    Financial-legal disciplines (Financial Law, Tax Law, Exchange Law, Banking Law)help students, cadets to defi ne the subject-matter of fi nancial, tax, banking legal relations, which may bedamaged by offenses. Materials of these disciplines have to prepare future police offi cers to orientation in a huge number of fi nancial regulatory legal acts, which are constantly changing. Learning the basics of the current banking, fi nancial, tax, exchange and economic legislation enables better understanding and mastering such fundamental disciplines as Criminal Law, Administrative Law, Criminal Investigation Technique, forms a more perfect legal thinking in students, cadets. That’s all need for effective practical activity of police offi cers in prevention, detection and suppression of criminal, administrative offenses in banking, fi nancial, tax, economic area, also in conducting pretrial investigation.

З метою реформування органів внутрішніх справ було розроблено та розглянуто законопроекти «Про органи внутрішніх справ», «Про Національну поліцію». ЗаконУкраїни «Про Національну поліцію» у цілому набере чинності через три місяці  з дня, наступного за днем його опублікування (06.08.2015 – дата опублікування   в   офіційному   виданні Верховної Ради України «Голос України»), крім окремих його положень, які набирають чинності в подальшому [1]. Наприклад, щодо поліцейських підрозділів патрульної поліції в місті Києві цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. А щодо поліцейських підрозділів патрульної поліції в містах Одесі та Львові – з 20 серпня 2015року.

 

Згідно з означеним Законом одними з основних завдань Національної поліції є забезпечення громадської безпеки та публічного порядку; охорона та захист прав і свобод людини, а також інтересів суспільства ідержави; протидіязлочинності.

 

У сучасній юридичній  літературі під публічним порядкомрозуміють урегульовану правовими нормами систему суспільних відносин, які забезпечуютьнормальніумовидляжиттєдіяльності в державі та гарантують громадськубезпекуіспокій,недоторканність життя, здоров’я громадян, захист їх честі і гідності, прав власності. Як відомо, складовою змісту публічногопорядкуєгромадськабезпека, яка також ґрунтується на суворомувиконаннівстановленихзаконодавством вимог учасникамивідносин з метою попередження та ліквідації шкідливих наслідків небезпечнихдля суспільства явищ [2]. За допомогою заходів громадської безпеки забезпечуються захищеність прав і свобод людини, життєво-важливих інтересів суспільства і держави, а також своєчасне виявлення, запобігання й нейтралізація реальних та потенційних загроз заподіяння шкоди вирізних сферах державного управління, числі зокрема в господарюванні, на ринку фінансових послуг, фондовому ринку і в обігу цінних паперів, податково-бюджетній та митній політиці, на ринку банківських послуг, в інвестиційній політиці, монетарній та валютній політиці, у сфері захисту інформації, функціонування платіжних систем тощо.

 

Так, спричинити порушення нормального порядку суспільного життя, відносин,щосклалисявгалузіфінансово-бюджетної дисципліни, створити загрозу збереженню майна та грошей громадян, безпеці здійснення платіжних операцій, порушити нормальну діяльність фінансово-кредитних установ, банків можуть як неправомірні дії злочинців, так і обставини непереборноїсили.Прицьомуслідзазначити,щовідносини,яківиникають у господарській, фінансовій, податковій, банківській, платіжній сферах, є невід’ємними складовими публічного порядку в державі. Ці різноманітні відносини переважно регулюються нормами господарського, фінансового, податкового, банківського  права. У разі порушення зазначених вище складових публічного порядку починають діяти норми адміністративного права та/або кримінального права. У такому разі фінансові, податкові, банківські, розрахунковіправовідносини є первинними стосовно адміністративних і кримінальних правовідносин, останні з яких складаються при вчиненні злочину або іншого правопорушення у сфері фінансів і притягненні винної особи до адміністративноїчикримінальноївідповідальності. Саме взаємодія різних галузей права у цілому забезпечує сталий розвиток суспільства та нормальний режим діяльностідержави.

 

Статтею 22 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено основні повноваження поліції, серед яких потрібно виділити:

 

1)              здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень;

 

2)       виявляння причин та умов, що сприяють учиненню  кримінальних та адміністративних правопорушень, уживання в межах своєї компетенції заходів для їхусунення;

 

3)        уживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративнихправопорушень;

 

4)            уживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб ігромадській безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративногоправопорушення.

 

Прицьомузаконодавецьнадавполіції повноваження у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення (див. ст. 24 Закону України «Про Національнуполіцію»).

 

На наш погляд, повноцінній реалізації зазначених вище повноважень майбутніми поліцейськимибуде сприяти достатнє  оволодіння  ними  в освітньому процесі знаннями про елементи складу злочину та види злочинів, а також про адміністративні правопорушення та їх види. Водночас у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, необхідно приділити більшу увагу викладанню фінансово-правових дисциплін, які допоможуть студентам, курсантам,слухачам розкрити зміст урегульованихнормами фінансового, податкового, банківського, біржового права суспільних відносин, яким може бути завдано шкоди правопорушеннями. Таким чином, фінансово-правові дисципліни надають можливість детально вивчити об’єкти кримінальних, адміністративних правопорушень у галузі фінансів.Так,урозділіVIIОсобливої частини Кримінального кодексу України передбачено злочини у сфері господарської діяльності, серед яких можна виділити низку суспільно небезпечних діянь у фінансовій,банківській, податковій, біржовійсферах:

 

1)виготовлення, зберігання, придбання,   перевезення,   пересилання, увезення в Україну з метою використання під час продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів (ст.199);

 

2)незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківськихрахунків,електроннимигрошима, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200);

 

3)легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209);

 

4)умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст.209-1);

 

5)  нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без установлених бюджетних призначень або зїхперевищенням (ст.210);

 

6)  видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витратибюджету всупереч закону(ст. 211);

 

7)ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст.212);

 

8)  ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тастрахових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1);

 

9)  доведення банку до неплатоспроможності (ст.218-1);

 

10)шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222);

 

11)маніпулювання на фондовому ринку (ст.222-1);

 

12)  підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 223-1);

 

13)  порушення порядку ведення реєстру власників іменних ціннихпаперів (ст. 223-2);

 

14)  виготовлення, збут і використання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224);

 

15)  незаконне збирання з метою використання або  використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231);

 

16)розголошення комерційноїабо банківської таємниці (ст.232);

 

17)  приховування інформації про діяльність емітента (ст. 232-2).

 

Заслуговує на увагу і глава 12 Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою встановлено адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі фінансів, а саме:

 

1)  порушення порядкупроведення розрахунків (ст.155-1);

 

2)  порушення правил про валютні операції (ст.162);

 

3)    ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст.162-1);

 

4)   незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст.162-2);

 

5)  порушення правил здаваннядорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (ст.162-3);

 

6)  розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску або порушення порядку здійснення емісії цінних паперів (ст. 163);

 

7)  порушення порядку веденняподаткового обліку, надання аудиторських висновків (ст.163-1);

 

8)  неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) (ст. 163-2);

 

9)     невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів (ст. 163-3);

 

10)   порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст.163-4);

 

11)   приховування інформації про діяльність емітента (ст. 163-5);

 

12)   неподання документів, подання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України (ст. 163-6);

 

13)   діяльність на фондовому ринку без ліцензії (ст.163-7);

 

14)   маніпулювання на фондовому ринку (ст.163-8);

 

15)  незаконне використанняінсайдерської інформації (ст.163-9);

 

16)   порушення порядку внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів (ст.163-10);

 

17)    порушення порядку розкриття інформації на фондовому ринку (ст.163-11);

 

18)   порушення умов видання векселів (ст.163-12);

 

19)   порушення порядку приймання готівки для подальшого її переказу (ст.163-13);

 

20)   порушення порядку здійснення операцій з електронними грошима (ст. 163-14);

 

21)  порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст.163-15);

 

22)    порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат (ст.164-1);

 

23)  порушення законодавства зфінансових питань (ст.164-2);

 

24)   порушення бюджетного законодавства (ст.164-12);

 

25)   порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти (ст.164-14);

 

26)  приховування стійкоїфінансової неспроможності (ст.164-15); порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування й загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст.165-1);

 

27)   порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (ст. 165-3);

 

28)   порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (ст.165-4);

 

29)   порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою  працездатності  (ст. 165-5);

 

30)   порушення банківського законодавства, законодавства, що регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банкуУкраїниабоздійсненняризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (ст. 166-5).

 

Так, класифікація окремого складу злочину має важливе значеннядля відокремлення окремого складу, що в результатідопомагаєправильнокваліфікувати злочинне діяння.Правильна кваліфікація злочинів – необхідна умова забезпечення законності в боротьбі зі злочинністю. У свою чергу неправильна кваліфікація призводить до порушення прав і законних інтересів як держави, так і окремих громадян, перешкоджає нормальному здійсненню правосуддя, підриває авторитет   органів   розслідування  й суду, а в кінцевому підсумку – авторитет держави [2;4]. Повністю погоджуючись з цією правовоюпозицією, потрібно зазначити, що правильна кваліфікація правопорушення, учиненого у фінансовій системі, зокрема банківській, бюджетній,  податковій, а також у біржовій діяльності, потребує якісних знань у галузі фінансового, господарського, податкового, біржового, банківського права, оскільки ні  адміністративне,  ні  кримінальне право не розкривають суті таких понять, як платіжні картки, банківські рахунки, електронні гроші,переказ коштів, цінні папери, фінансовий моніторинг, нецільове використання бюджетних коштів, податки, збори, обов’язкові платежі, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фондовий ринок, валютні операції, неплатоспроможність банку, банківськатаємниця, податкова деклараціятощо.

 

Слід зауважити, що програма кожної  окремої  фінансово-правової дисципліни передбачає доскональне вивчення інституту юридичної відповідальності різних видів (фінансової, адміністративної, кримінальної) за порушення відповідної галузі законодавства, зокрема фінансового, податкового, біржового, банківського законодавств тощо. На відміну від навчальних курсів банківського, фінансового, податкового, біржового права, одна тема  кожного з яких окремо присвячена вивченню специфіки правопорушень у відповідній сфері суспільних відносин та детальній характеристиці їх видів, навчальні дисципліни «Кримінальне право»,   «Адміністративне   право» розкривають лише загальні положення про фінансові правопорушення,  за вчинення яких передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність. На нашу думку, як наука фінансового права в цілому, так ібанківське, біржове, податкове право зокрема, мають викладатися в повному обсязі у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, з метою оволодіння майбутніми поліцейськими системою теоретичних і науково-прикладних знань щодо принципів і норм, які регулюють суспільні відносини у сферах фінансів,  фінансового  моніторингу, електронних платіжних систем, розрахункових, валютних операцій, банківської  та  біржової  діяльності, оподаткування, а також уміннями й навичками практичного застосування зазначених знань у професійній діяльності.

 

Отже, вивчення студентами (курсантами, слухачами) основ чинного банківського, фінансового, податкового, біржового, господарського законодавств надасть їм змогу краще розуміти та опановувати такі фундаментальні навчальні дисципліни, як «Кримінальне  право»,  «Адміністративне  право»,

 

«Криміналістика», сформуватибільш досконале правове мислення, що є потрібним для ефективної практичної діяльності в попередженні, виявленні та припиненні адміністративних,  кримінальних   правопорушень у банківській, фінансовій, податковій, господарській сферах, у здійсненні профілактики протиправних дій, а також у проведенні досудового розслідування.

 

Так, одним із поширених негативних явищ XXI століття є кіберзлочинність. Експерти говорять про тривожну тенденцію: за останні роки кіберзлочинність стала більш організованою і мати набула формибізнесу. Зі зростанням обсягів безготівкових розрахунків за допомогою як інтернет-банкінгу, зокрема відповідного банківськоговіджету,мобільногобанкінгу, так і електронних платіжних систем та систем електронних грошей, зростає і кількість потерпілих від кібершахраїв. На жаль, за даними Національного банку України, кількість протиправних операцій за платіжними картами українських банків поступово зростає, обсягнеправомірно списаних коштівзбільшується.

 

Також загальносвітовою проблемою останнього часу можна вважати і «відмивання брудних грошей». Одним із найбільш поширених способів легалізації  злочинних  доходів є використання банківської сфери та платіжних систем. Тому діяльність банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу має на меті виявлення фінансових операцій та осіб,якіздійснюютьлегалізацію(відмивання) доходів, одержанихзлочиннимшляхом.

 

Не менш поширеною злочинною діяльністю на сьогодні в Україні є фінансування тероризму. На відміну від «відмивання» коштів, терорист переслідує мету не одержання прибутку в результаті використання фондостворювального механізму, а одержання фінансових ресурсів, необхідних для проведення терористичних дій. Відповідно основною проблемою  для  фінансовихустанов, зокрема банків, є те, що вони мають відслідковувати не тільки джерела надходження коштів, а й напрямки їх використання [3].

 

При цьому український законодавець приділяє значну увагу вказаним вище проблемам. Як уже зазначалося, Особлива частина Кримінального кодексу України передбачає самостійний розділ VIІ «Злочини  у сфері господарської діяльності». Також статтею 110-2 даного Кодексу встановлено один зі злочинів проти основ національної    безпеки    України     

 

«Фінансування дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України». Проте Кримінальний кодекс України не розкриває та не визначає низку важливих понять – банківської системи; банку; безготівкових розрахункових операцій; платіжних систем; фінансових та торгових транзакцій, що здійснюються за допомогою мереж електрозв’язку чи комп’ютерних мереж; електронної комерції, а також заборонених видів господарської діяльності в цій сфері; надання телекомунікаційних послуг; протидії легалізації(відмиванню)доходів,одержаних злочинним шляхом. Знання про ці правові інститути надаються банківським, фінансовим, податковим, господарськимзаконодавствами.

 

Викладання фінансово-правових  дисциплін  («Фінансове  право»,

 

«Податкове право», «Банківське право») відбувається сьогодні у всіх вищих навчальних закладах, які готують юристів. Важливим завданням фінансового    права    є  формування фінансової правосвідомості громадян через розуміння ними інститутів фінансової системи, а також виховання необхідності дотримання фінансового законодавства як важливої умови досягнення правопорядку  в суспільстві в цілому. Курс податкового права передбачає вивчення особливостей оподаткування, ознайомлення з чинним Податковимкодексом України. Банківське право регулює суспільні відносини, які зачіпають інтереси кожного з нас, що безперечно підкреслює його актуальність.На сьогодні важко уявити особу, яка б не користувалася банківськимипослугами та відповідно не укладала б договори з банком. У зв’язку з цимзнання банківського законодавства є важливим не тільки для юристів, а й для поліцейських.

 

Засвоївши поряд із програмами фундаментальних юридичних дисциплін(«Фінансовеправо»,«Господарське право», «Адміністративне право», «Кримінальне право» та ін.) програми навчальних дисциплін «Податкове право», «Біржове право», «Банківське право», бакалаври за напрямами підготовки «Правознавство» та «Правоохоронна діяльність» будуть здатні вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог чинного законодавства та володіти відповідними основними професійними компетенціями. Засвоєний навчальний матеріал фінансово-правових дисциплін має підготувати студентів, слухачів, курсантів до орієнтування в масиві нормативно-правових актів, які постійнозмінюються.

 

На підставі викладеного вище можна     зробити    узагальнювальний висновок про необхідність передбаченняфінансово-правовихдисциплін(«Фінансове  право»,  «Податковеправо»,

 

«Біржове право», «Банківське право») в освітньому процесі у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Знання фінансового, податкового, біржового, банківського права потрібні майбутнім поліцейським для правильного застосування ними нормативно-правових актів банківського, валютного, податкового, бюджетного та інших видів фінансового законодавства.

 

Список використаних джерел:

1.          Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 // Голос України.– № 142. – 2015.

 

2.        Організація діяльності міліції громадської безпеки : [мультимедійний навч. посібник] / [С. Ф.  Константінов, С. Г. Братель, О. Ю. Дрозд, В. М. Білик, Я. М. Квітка та ін.]. – К.: Національна академія внутрішніх справ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. naiau.kiev.ua/books/ODGMV/

 

3.        Актуальні методи, способи та фінансові інструменти фінансування тероризму та сепаратизму / Департамент фінансових розслідуваньДержавної служби фінансового моніторингу України, 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.sdfm.gov.ua/content/file/site_docs/2014/20141229/ tipolog2014.pdf

 

4.     Теоріякваліфікаціїзлочинів:[мультимедійний навч. посібник] /  [Савчен ко А.  В.,  Кузнецов  В.  В.,  Кузнецова  Л. О., Вільхова Л.Є.]. – К.: Національна академія внутрішніх справ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. naiau.kiev.ua/books/mnp_tkz/index.htm.

 

Прочитано 400 разів
Ви тут: Home Архів номерів #3(13)/2015 ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВИКЛАДАННЯ ФІНАНСОВО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ПІДГОТОВКУ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ - ПОЖИДАЄВА М. А.