Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X (Print), ISSN: 2617-8354 (Online)

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

АДМІНІСТРАТИВНА ЧИ КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ? (ЩОДО СУПЕРЕЧЛИВОСТІ ПОЛОЖЕНЬ СТАТТІ 458 МИТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ) - КОМЗЮК М. Т.

 Komzyuk V. Administrative or criminal responsibility for breaking customs rules? (About contradictions of regulations of paragraph 458 of the Customs code of Ukraine)

    This article’s purpose was to analyze considerations of administrative liability, by researching scientifi c opinions of scientists and to reveal contradictions, disparity to scientific opinion, law, grounds of legal liability of regulations of paragraph 458 part two of the Customs code of Ukraine and to propose amendments to remove present contradictions.

    In the article is examined the question of administrative liability for breaking customs law, motives of administrative and criminal liability are determined, impossibility of holding responsible for crime, breaking customs law.

Питання юридичної відповідальності (адміністративної, кримінальної), зокрема й  за  порушення митних правил, завжди є актуальними – як теоретичні, так і практичні щодо застосування її заходів. Юридична відповідальність осіб за вчинене правопорушення завжди пов’язана із застосуванням заходів державного примусу до цих осіб, який, будучи врегульований нормами відповідних галузей права, одночасно є і правовим примусом (адміністративним, кримінально-правовим тощо), і тягне для осіб, до яких застосовується, негативні, обтяжливі наслідки різного характеру, які вони зобов’язані перетерпіти і перетерпівають у зв’язку з реалізацією санкцій правових норм. Така відповідальність завжди зачіпає права та законні інтереси суб’єктів, установлює  обмеження, покладає додаткові обов’язки, позбавляє певних прав чи благ тощо. Це зумовлює необхідність чітко  го врегулювання нормами права всього комплексу питань,щостосуютьсяпорядкупритягненнядоюридичної відповідальності, практичної реалізації її заходів з метою  забезпечення  верховенства  права,законності, а будь-які суперечності, недоліки у правовому регулюванні можуть призвести до порушення прав і свобод людиниігромадянина(якізгіднозч.2 статті 3 Конституції України визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави [1]); отже, у правовій державі, якою себе проголосила Україна, таке порушення є неприпустимим. Як зазначає професор А.Комзюкусвоємувступідонавчального посібника, «адміністративну відповідальність разом із відповідальністюкримінальноюможнарозглядатияк універсальний засіб охорони суспільних відносин, які регулюються різними галузями права конституційним, цивільним, трудовим, екологічним,фінансовим, власне адміністративним» [2, с. 4]. Зі свого боку хочемо сказати,щонеобхідновсілякосприяти,щоб ці універсальні засоби охорони суспільних відносин були бездоганними, ефективними і законними, а запорукою цьому є зокрема широке наукове обговорення іконтроль.

Дослідженню адміністративної відповідальності, зокрема й запорушення митних правил, свої наукові пра ці присвятили відомі вчені-адміністративісти – В. Бевзенко, А. Берлач, Ю.Битяк,І.Голосніченко,І.Гриценко, Є.  Додін,  Ф.  Жорін,  Р.   Калюжний, Т.Коломоєць,В.Колпаков,А.Комзюк, Д. Лук’янець, Р. Мельник, В. Настюк, Д.  Приймаченко,  М.  Студенікіна, В.  Шкарупа, М.  Шульга  та ін., які  у своїх працях детально розкривають теоретичні питання і законодавче регулювання, практичне застосування  заходівадміністративної відповідальності,але  розглядуване нами конкретнеположення  статті 458 Митногокодексунауковцямидосі не досліджувалось, ійогосуперечливість,невідповідністьусталеним поняттям іпоглядам щодопідстав адміністративної такримінальноївідповідальності не аналізувались,щоі стало причиною написанняцієїстатті. Мета статті –проаналізуватипідставиадміністративноївідповідальності, дослідившинауковіпогляди вчених, ірозкритисуперечливість, невідповідність науковій думці,законодавству,підставамюридичної відповідальностіположеннячастини другої статті 458Митногокодексу України та запропонуватиїхусунути. Стаття 458 Митного кодексу(даліМКУ) у частині 1визначаєпоняття порушення митних правил,ачастина 2 статті встановлює,щоадміністративна відповідальністьзаправопорушення, передбаченіцимКодексом, настає в разі, якщоціправопорушення не тягнуть засобоюкримінальної відповідальності [3].Отже,законодавець цим положенням невиключаєі припускає, що запорушеннямитних правил, які закріплені вМитномукодексі, можливе притягненнядокримінальної відповідальності, зчиммине згодні і вважаємо  це  принципово неправильним. Відповіднодоположень теорії права,науковоїдумки вчених, юридичноїпрактикидля вирішення питанняпропритягнення особи до конкретноговидуюридичної відповідальностіслідустановити, чи є підставидлятакої відповідальності,тобтоключовиммоментом   є   питання   підставюридичної відповідальності.

Даючи нормативне визначення поняттю порушення митних правил у ч. 1 статті 458 МКУ, законодавець вказує, що «порушення митних правил  є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначеннячерезмитнийкордонУкраїни, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також  здійснення операцій  з товарами, що перебувають під митнимконтролемабоконтрользаякими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність» [3]. Найважливішим у цьому визначенні для розкриття досліджуваних нами питань є констатація того, що порушення митних правил– це адміністративне правопорушення, і що за його вчинення Митнимкодексом передбачено адміністративну відповідальність.

Види  порушень  митних  правил   і відповідальність за них визначаються статтями 468-485 МКУ, які закріплюють склади порушень митних правил, за які не передбачено жодної іншої відповідальності, крім адміністративної. Звідки ж узялося положення частини другої статті 458, яка вказує, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає в разі, якщо ці правопорушення не   тягнуть за собою кримінальної відповідальності,ічиможливавпринципікримінальна відповідальність за порушення митнихправил?

Слід пам’ятати, що чинний на сьогодні Митний кодекс є вже третім за часи незалежності України. Якщо проаналізувати положення першого Митного кодексу від 12.12.1991 р. [4], то побачимо, що стаття 100 закріплювала і визначала склад контрабанди,  що є злочином, за який передбачено кримінальну відповідальність,  і  тому в цьому акті припускалося положення щодо  кримінальної  відповідальності заправопорушення,передбаченівньому, хоча насправді цей кодекс такого положення не містив. Таке положення з’явилосязнезрозумілихпричинудругомуМитномукодексівід11.07.2002р. [5], хоча з нього вже було вилучено статтю, яка закріплювала склад контрабанди, і  це  положення  перейшло до чинного тепер Митного кодексу. Причиною цього могла стати стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), яка визначає поняття адміністративного правопорушення і частина друга якої встановлює, що «адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності», а положення цього Кодексу згідно з частиною 3 статті 2, яка закріплює систему законодавства України про адміністративні правопорушення, «поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу»[6].

Отже, для обґрунтування своєї позиції та аргументованих висновків з розглядуваних питань необхідно звернутися до наукової думки вчених і законодавства щодо підстав адміністративної та кримінальної відповідальності. В. Колпаков у підручнику «Адміністративне право України» зазначає, що «реальна юридична відповідальність настає за наявності трьох підстав – нормативної, складовоючастиноюякоїєнорма,що закріплює склад; фактичної (правопорушення); процесуальної (правозастосовчий , юрисдикційний акт»[7, с. 292]. Автори іншого підручника  

«Адміністративнеправо  України» за заг.  ред. Т.  Коломоєць  – указують:

«Утеоріїадміністративногоправавиділяються такі види підстав адміністративної відповідальності: фактичні(вчиненняособоюособливоговиду правопорушення –адміністративного (тобто наявність ознак такого правопорушення); юридичні (наявність у діях особи юридичного складуправопорушення – суб’єкта, суб’єктивної сторони, об’єкта, об’єктивної сторони); процесуальні (наявність процесуальних норм, які забезпечують притягнення винної особи до адміністративної  відповідальності)»  [8, с.181].Такоїждумкидотримуютьсяі автори підручника «Курс адміністративного права України» за  заг.  ред. В. Коваленка, які крім того акцентують, що «можливість притягнення до адміністративної відповідальності виникаєзанаявностіусіхтрьохперелічених підстав» [9, с. 312]. Але найбільш прийнятною і чіткою щодо підстав адміністративної відповідальності за порушення  митних  правил,  нанашу думку, є позиція авторів навчального посібника «Митне право України» за заг. ред. В. Ченцова: «Аналіз ознак адміністративноївідповідальності за порушення митних правил дозволяє виділити три підстави, наявність яких може потягти за собою цей вид відповідальності: нормативна підстава, тобто наявність системи норм права, що встановлюють адміністративну відповідальність і регулюють її; фактична підстава, якою є протиправне, винне діяння особи, щопорушує правові приписи у сфері митної діяльності, тобто порушення митних правил; процесуальна підстава – правозастосовний  акт   уповноваженого органу щодо накладення стягнення на конкретну особу за конкретне порушення митних правил. Для настання реальної відповідальності необхідно, щоб в наявності були всі три підстави і саме в такій послідовності» [10, с.242].

Цілком погоджуючись з думкою останніх авторів щодо підстав адміністративної відповідальності за порушення митних правил, усе ж хочемо дещо уточнити, що зокрема нормативною підставою адміністративної відповідальності за порушення митних правил, на нашу думку, є наявність системи норм права, яківизначають діяння як порушення митних правил, закріплюють склади таких порушень і встановлюють за них адміністративну відповідальність та визначають і регулюють порядок притягнення до неї (такі норми містяться в Митному кодексі та Кодексі України про адміністративні правопорушення); фактичною ж підставою адміністративної  відповідальності  є вчинення особою порушення митних правил, тобто реального протиправного діяння, яке містить склад такого правопорушення; процесуальною підставою вважаємо наявність індивідуального юрисдикційного акта(рішення) про притягнення особи до адміністративної відповідальності (накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил), винесеного уповноваженим органом щодо відповідної особи в конкретній справі про порушення митних правил. Вважаємо, що саме наявність усіх цих трьох чинників і єпідставою для настання адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Щодо підстав кримінальної відповідальності, то  тут  також  можна виділити нормативну, фактичну і процесуальну підстави, але вони визначаються вже не адміністративним  і митним правом та законодавством, а кримінальним і кримінально-процесуальним. Підстава  кримінальної відповідальності чітко визначена статтею 2 чинного Кримінального кодексу України,  згідно  з  частиною 1 якої «підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом». Частина 3 ст. 3 Кримінального кодексу визначає,  що

«злочинність діяння, а також його караність та інші  кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом»  (виділено нами – В. К.),   а частина 4 цієї ж статті вказує,     що «застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено»   [11].   Отже,   виходячи з вищевикладеного, порушення митних правил, які закріплені вМитному кодексі України, у принципі не можуть тягнути кримінальної відповідальності,оскількидляцьогонемаєні нормативних, ні фактичних підстав,  а процесуальною підставою кримінальної відповідальності є тільки обвинувальний вирок щодо конкретної особи, який може бути винесений судом лише за вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, а не порушення митних правил, і тому положення частини другої статті 458 можна вважати такими, що не відповідають підставам кримінальної відповідальності, установленим законодавством, через що їх слід скасувати.

Окремі вчені-адміністративісти, виходячи з аналогічних положень частини 2 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),  яка встановлює,  що «адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності» [6], вважають, що таким чином законодавець вказує на пріоритет кримінальної відповідальності над адміністративною. На нашу думку, жодного пріоритету однієї відповідальності над іншою бути неможе,тутможнаговоритипропідміну понять, оскільки на практиці часто важко встановити склад правопорушення, є проблема кваліфікації діяння, і часто діяння має ознаки і адміністративного правопорушення,і злочину, а отже, коли є ознаки складу злочину,  його  слід  кваліфікуватияк злочин, а за злочин, як було сказано, настає кримінальна відповідальність, хоча це не свідчить про її пріоритет – просто в цьому разі буде фактична підстава саме кримінальної відповідальності; якщо ж діяння буде кваліфікованеякадміністративнеправопорушення, то за нього ніяк у принципі не може настати кримінальна відповідальність. Тому й положення частини другої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення також слід скасувати як такі, що  не відповідають і положенням теорії права щодо підстав юридичноївідповідальності, і чинному законодавству, оскільки в цьому Кодексі немає і не може бути жодного діяння, яке містить склад злочину, тобто в принципі відсутня нормативна підстава кримінальноївідповідальності.

Крім того, говорячи про пріоритет кримінальної відповідальності, слід зважати на те, що останнім часом, навпаки, відбувається гуманізація юридичної відповідальності: багато злочинних діянь декриміналізується, зокрема відбулася декриміналізація і контрабанди товарів згідноізЗакономУкраїнивід15.11.2011р.

«ПровнесеннязміндодеякихзаконодавчихактівУкраїнищодогуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» [12], і на сьогодні предметом контрабанди можуть бути не будь-які товари, а тільки прямо визначені нормою права у ст. 201 Кримінального кодексу предмети – культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, вибуховіречовини,радіоактивніматеріали,зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної   мисливської   зброї   та  бойових припасів до неї), а також спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (хоча, як показали реалії життя, це негативно вплинуло на ефективність боротьби з контрабандою, завдало значної шкоди економіці країни, тому, на нашу думку, слід внести зміни до Кримінального кодексу України і відновити склад такого злочину, як контрабанда товарів, а відповідно і кримінальну відповідальність за нього).

Таким чином, нами розглянуто і проаналізовано підстави адміністративної відповідальності,  положення ч. 2 статті 458 МКУ, які є суперечливими, не відповідають усталеним поглядам провідних учених-адміністративістів щодо підстав адміністративної відповідальності, а також нормам Кримінального кодексу, які встановлюють підстави кримінальної відповідальності, що свідчить пронеобхідність скасування частинидругої статті 458 Митного кодексуУкраїни.

 

Список використаних джерел

1.         Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2.          Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / [Комзюк А. Т., Гуменюк В. А., Джагупов Г. В. та ін.] ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. 3-тє вид. доопр. – Харків: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2007. – 80с.

3.                 Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495%D0%B4-17/page4

4.               Митний кодекс України завід 12.12.1991 р. № 1970-XII [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/1970-12

5.              Митний кодекс України завід 11.07.2002 р. № 92-IV [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/92-15

6.       Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. –  1984.  –  Додаток  до  №  51.  –  Ст.1122.

7.     КолпаковВ.К.Адміністративнеправо України : підручник / Колпаков В. К. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736с.

8.         Адміністративне право України : підручник. – Вид. 2, змін. І доп. / за заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2012. – 528с.

9.                Курс адміністративного права України  :  підручник  /  [В.  К.  Колпаков,

О. В. Кузьменко, І. Д. Пастух, В. Д. Сущенко та ін] за ред. В. В. Коваленка – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 808 с.

10.         Митне право України : навч. посібник / за заг. ред. В. В. Ченцова. – К.: Істина, 2007. – 328с.

11.        Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page6

12.         Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності : Закон України від 15.11.2011  №  4025 VI [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4025-17

Прочитано 1521 разів
Ви тут: Home Архів номерів #3(13)/2015 АДМІНІСТРАТИВНА ЧИ КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ? (ЩОДО СУПЕРЕЧЛИВОСТІ ПОЛОЖЕНЬ СТАТТІ 458 МИТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ) - КОМЗЮК М. Т.