Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

#3(17)/2016

Формування нової адміністративно-правової доктрини як інноваційна проблематика. Сучасні тенденції розвитку адміністративного права в Україні обумовлюються політичними, соціальними, економічними, культурними та іншими чинниками розвитку правової системи країни в цілому. Інноваційні аспекти розвитку цієї галузі права пов’язані з основними напрямками радикального оновлення вітчизняної адміністративно-правової доктрини, що має бути покладена в основу модернізації існуючих та запровадження нових інститутів адміністративного права, відповідної практики правозастосування.

Стаття присвячена проблемам розмежування та взаємодії конституційного та адміністративного права. На підставі проведеного аналізу співвідношення зазначених галузей права в статті сформульовано пропозиції щодо забезпечення ефективної взаємодії конституційного та адміністративного права як галузей юридичної науки та навчальних дисциплін.

У статті розкриваються теоретичні питання, пов’язані з адміністративною відповідальністю юридичних осіб та впливом законодавства ЄвропейськогоСоюзу на законодавство України. Висловлюється думка про недоцільність визнання юридичних осіб суб’єктами адміністративної відповідальності.

У статті проаналізовано теоретичні підходи до поняття «публічна адміністрація». Запропоновано власний погляд на поняття, а також визначено суб’єктів публічної адміністрації в Україні. На прикладі розглянуто процедуру отримання публічної послуги як результату діяльності суб’єкта публічної адміністрації. Окрема увага приділена праву громадян на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів публічної адміністрації в позасудовому порядку, сформульовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства в цій сфері.

У цій статті розглядаються теоретичні питання, пов’язані із з’ясуванням дефініції «джерело адміністративно-деліктного права». На підставі здобутків теорії права, адміністративного права, здійснюється аналіз джерел адміністративно-деліктного права. Пропонується авторське визначення джерела адміністративно-деліктного права, їх видів.

У цій статті розглядається на прикладі головних виконавчих органів сфери туризму вплив оптимізаційних урядових перетворень на функціонування центральних органів виконавчої влади у відповідній сфері. Етапи перетворень розглядаються в хронологічному порядку та описують реорганізацію чи ліквідацію центральних органів виконавчої влади протягом 25 років незалежності України, а саме період з 1991 по 2016 роки. Висвітлюються проблемні питання, а також надаються пропозиції щодо усунення недоліків, що виникли під час здійснення цих метаморфоз.

Стаття присвячена питанням ідентифікації адміністративно-правового статусу працівників дипломатичної служби. Автор розкриває адміністративно-правову природу органів дипломатичної служби, особливості їхнього дипломатичного імунітету.

У статті висвітлено проблемні питання правової регламентації повноважень прокурора в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з пошуком їх функціональної приналежності; проаналізовано проблеми юридичної методології та законодавчої техніки законопроектної діяльності, спрямованої на врегулювання цих питань; запропоновано повноваження прокурора в провадженні у справах про адміністративні правопорушення розглядати як способи реалізації представницької функції прокуратури в межах окремої адміністративно-деліктної процесуальної форми.

Розглянуто зарубіжний досвід створення і діяльності військової поліції, її завдання, функції і повноваження в провідних країнах світу. Обґрунтовується необхідність і умови запровадження та ефективного функціонування військової поліції в Україні, яка б відповідала стандартам Північноатлантичного альянсу. Узагальнено низку політичних рішень, що дозволяють реалізувати цю мету. Наголошено на необхідності більш тісного співробітництва з представниками військових поліцій держав-членів НАТО.

У статті розглянуто дослідження елементів адміністративно-правового статусу моряка в Україні, теоретичне обґрунтування адміністративно-правової дієздатності моряка, систему елементів адміністративно-правового статусу моряка.

Стаття присвячена дослідженню інституту адміністративно-правових процедур щодо виявлення та усунення причин порушення прав науково-педагогічних працівників у коледжах. Приділяється увага їх видовій класифікації, з якої пропонуються авторські пропозиції щодо доповнення такої з огляду на особливий статус коледжів. Акцентується увага на проблемах щодо заповнення прогалин та їх ідентифікації з цієї проблематики.

У статті автор здійснює порівняльно-правовий аналіз доктрин адміністративно-правових спорів у країнах з проголошеними демократичними режимами, оцінку суті й природи адміністративно-правових спорів, досліджує теорії адміністративно-правового спорів у зарубіжних країнах, а також аналізує розвиток інституту адміністративної юстиції.

У статті здійснюється аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють відносини представництва прав та законних інтересів посадових осіб органів виконавчої влади. На підставі одержаних результатів наводиться висновок про існування прогалин у нормативному регулюванні вказаного інституту. Автором пропонуються відповідні зміни до КАСУ. Крім цього, доводиться необхідність розробки на теоретичному рівні інституту представництва в адміністративному праві, а також визнання за окремими посадовими особами органів виконавчої влади самостійної адміністративної правосуб’єктності.

У статті розглянуто юридичні дефекти правового регулювання виноградарства та їх вплив на сучасний стан ринку виноградної продукції в Україні. Обґрунтовано заходи з мінімізації вказаних юридичних дефектів із врахуванням необхідності дерегуляції господарської діяльності та адаптації національного аграрного законодавства до вимог ЄС.

У статті представлений оригінальний підхід польського вченого-конституціоналіс та Ришарда Малайного до генези формування теорії поділу влади, відповідно до якого він виділяє три етапи в розвитку цієї теорії: 1) етап теорії змішаного устрою, в якому він розрізняє стародавній та сучасний; 2) етап теорії устрою рівноваги та 3) етап теорії поділу влади, в якому він розрізняє: доктрину Монтеск’є, доктрину батьків-засновників США, французьку доктрину, німецьку доктрину, англосакську доктрину. Він вважає, що теорія змішаного устрою та теорія устрою рівноваги стали основою для формування теорії поділу влади, але становлять самостійні теорії в межах ідеї поділу влади.

Сторінка 1 з 2