Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X (Print), ISSN: 2617-8354 (Online)

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

Статтю присвячено дослідженню в цілому питання оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень у порядку кримінального судочинства та заповненню прогалин у визначенні цього питання.

У статті здійснюється аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють відносини представництва прав та законних інтересів посадових осіб органів виконавчої влади. На підставі одержаних результатів наводиться висновок про існування прогалин у нормативному регулюванні вказаного інституту. Автором пропонуються відповідні зміни до КАСУ. Крім цього, доводиться необхідність розробки на теоретичному рівні інституту представництва в адміністративному праві, а також визнання за окремими посадовими особами органів виконавчої влади самостійної адміністративної правосуб’єктності.

У статті проаналізовано поняття та види судового збору, його розмір, порядок сплати та компенсації в адміністративному судочинстві. Зосереджено увагу на видах судових рішень щодо виконання рішення суду в частині розподілу судових витрат, а також питання стягнення 90% судового збору з відповідача – субʼєкта владних повноважень у разі задоволення позову майнового характеру. Досліджено вимоги до виконавчого листа суду та надано пропозиції щодо змін у законодавстві.

Аналізуються особливості правового регулювання і процедура передання компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого. Таке передання запропоновано іменувати публічним правонаступництвом. Основою для виникнення публічного правонаступництва насамперед визнано існування правозобов'язальних відносин між державою і людиною. Наголошується на принциповому для публічного правонаступництва факті здійснення уповноваженими органами й посадовими особами компетенції держави.

Розглянутo способи відмежування судових справ адміністративної юрисдикції від інших справ. Запропоновано основним критерієм такого відмежування вважати ефективний захист прав юридичних чи фізичних осіб; визнати презумпцію розгляду справ, де відповідачем є суб’єкт владних повноважень, адміністративними судами.

Сторінка 1 з 2
Ви тут: Home Архів номерів #3(17)/2016 Показати матеріали по тегу: суб’єкт владних повноважень