Адміністративне право і процес

науково-практичний журнал заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

#3(9)/2014 Ювілейний

Досліджуються стандарти адміністративного права країн Європи. Аналізується їх система і структура. Висвітлено роль застосування стандартів адміністративного права у практичній діяльності адміністративних органів. Розкрито зміст стандартів адміністративного права у сферах забезпечення прав людини, організації публічної адміністрації, адміністративних послуг, публічної служби; адміністративної юстиції.

У статті сформульовано основні засади наукової концепції реформування адміністративно-правового регулювання управління державною власністю. Визначено необхідні заходи адміністративно-правового впливу, які дозволять досягнути підвищення якості відповідної управлінської діяльності, а отже і її основної мети – зміцнення державної власності, закладення належної майнової основи для здійснення усіх завдань і функцій держави.

9 жовтня 2014 р. Президент України підписав Закон України «Про очищення влади», який визначає правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців і прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування «з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади у відповідності до європейських стандартів». Разом із тим зазначений нормативний акт має суттєві недоліки, пов’язані з порушенням прав людини та процесуальними особливостями проведення зазначеної процедури. У статті докладно аналізуються ці проблеми та пропонуються шляхи їх вирішення.

У статті досліджуються питання співвідношення таких понять, як «посада» та «служба», «посадова особа», «службовець», «службова особа», їх правова природа, сутнісне наповнення та вплив на розуміння і регулювання службових відносин в Україні. Автор пропонує власну редакцію згадуваних вище термінів, яка сприятиме усуненню конфлікту між ними, що існує сьогодні.

Представлену статтю присвячено розкриттю основних аспектів значень поняття «принципи адміністративного права», їх змісту та спрямованості, формулюванню пропозицій щодо формування оновленої системи принципів адміністративного права. Основну увагу приділено необхідності перегляду радянського та неорадянського підходу до декларативного розуміння досліджуваного явища, викладу актуальних проблем, вирішення яких дозволить розвинути у вітчизняній адміністративно-правовій науці власне розуміння їх системи, спрямованості, що має враховувати зміст нових галузевих інститутів – інститутів адміністративних актів, адміністративної відповідальності публічної адміністрації. 

У статті представлено авторський підхід до розуміння системи принципів адміністративного права як з урахуванням класичної структури фундаментальної галузі права та її метасистем, а також у розрізі основних груп значень, що видозмінюються на національному рівні залежно від приналежності до того чи іншого виду правової системи, адміністративної традиції.

У статті здійснено аналіз наукових праць, довідкової літератури та нормативно-правових актів щодо визначення поняття «обмеження». Крім того приділено увагу визначенню ознак обмежень, що застосовуються до фізичних та юридичних осіб в умовах виникнення надзвичайних ситуацій. Наводиться авторська позиція щодо визначення поняття «обмеження».

У статті розглянуто правовий статус Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як органу публічної адміністрації у сфері житлово-комунального господарства. Автор зосереджує увагу на дослідженні поняття адміністративно-правового статусу та визначенні його елементів.

Статтю присвячено проблематиці адміністративних послуг, оцінюванню розвитку відповідної теорії, державної політики та еволюції законодавства. Особливу увагу приділено питанням базових адміністративних послуг, децентралізації відповідних повноважень і створення інтегрованих офісів – центрів надання адміністративних послуг. Детально також аналізуються відносини щодо оплати адміністративних послуг та інші актуальної проблеми у сфері адміністративних послуг. 

Статтю присвячено визначенню проблем правової природи центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом і розробленню пропозицій щодо їх реформування в умовах конституційної та адміністративної реформ в Україні. На підставі аналізу законодавства України та позицій науковців зроблено висновок про відсутність обґрунтованих критеріїв існування в системі органів виконавчої влади такого виду органів, як центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

У статті розкриваються ґенеза наукової думки щодо суб’єкта адміністративної відповідальності в Україні та чинні методологічні підходи до визначення змісту поняття «суб’єкт адміністративної відповідальності» та його співвідношення з іншими спорідненими поняттями. 

У статті висвітлено актуальні проблеми реформування адміністративно-деліктного законодавства України. Окреслено коло науково-практичних питань, які потребують вирішення при розробці проекту Кодексу України про адміністративні проступки. Висловлено авторське бачення концептуальних засад структури та змісту майбутнього КУпАП. 

У статті розглядаються основні причини існування в Україні недосконалого адміністративно-деліктного законодавства в інформаційній сфері, визначаються правові, організаційні та методологічні основи його вдосконалення, аналізуються принципи і норми Права Європейського Союзу щодо запобігання адміністративним інформаційним правопорушенням, формулюються шляхи імплементації його положень у національне законодавство України.

У статті досліджується правова природа та зміст поняття «митні формальності», що містяться в міжнародно-правових актах (митних конвенціях, двосторонніх міждержавних, міжурядових угодах України з іншими державами в галузі митної справи) і Митному кодексі України. Здійснено порівняльний аналіз досліджуваного поняття. Обґрунтовується теза, що митні формальності становлять собою сукупність дій, здійснюваних посадовими особами митної служби та іншими учасниками митних правовідносин з метою спрощення і гармонізації митних правил і процедур. 

The article addresses the issue of the functioning of the court fee system in Ukraine and selected the Member States of the EU. Special attention is given to the solution of the funding of administrative courts from the proceeds of court fees and features of tax exemptions for its payment in Ukraine and other foreign countries.

У статті досліджуються визначення таких понять, як «притулок», «біженці» та «внутрішньо переміщені особи». Проаналізовано їх співвідношення та взаємозалежність за міжнародним правом та адміністративним законодавством України. Визначено проблеми в цій сфері та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення та систематизації законодавства України, яке регулює правовідносини в сфері притулку, статусу біженців і внутрішньо переміщених осіб. 

Сторінка 1 з 2
Ви тут: Home Архів номерів #3(9)/2014 Ювілейний