Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

#4(10)/2014

Статтю присвячено дослідженню питання розвитку правового регулювання взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в Україні. Особливу увагу приділено важливій ролі місцевих державних адміністрацій у розбудові системи місцевої влади, зокрема органів місцевого самоврядування.

Статтю присвячено формуванню та становленню знань у сфері охорони навколишнього природного середовища в різні періоди розвитку України, оскільки оновлення нормативно-правової бази з охорони довкілля є неможливим без урахування минулого досвіду.

У статті автор розглядає підходи радянської адміністративно-правової науки до розуміння державного управління та управлінської діяльності, аналізує сучасні доктрини адміністративного права з приводу цих понять, визначає поняття владно-публічної діяльності в державі, класифікує її на види, характеризує риси адміністративно-публічної діяльності.

У статті автор досліджує поняття валютно-правових відносин, надає класифікацію суб’єктів валютних правовідносин, досліджує функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю, аналізує валютну правосуб’єктність, яку поділяє на три складові – валютну правоздатність, валютну дієздатність і валютну деліктоздатність, характеризує особливості фінансової відповідальності за порушення валютного законодавства України.

На основі аналізу законодавства про примусове відчуження об’єктів нерухомості з мотивів суспільної необхідності та статус органів прокуратури досліджено питання процесуальної дієздатності прокурора на представництво державних інтересів у суді у справах про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Зроблено висновок про визначальне значення державного інтересу для участі прокурора у цих справах.

Оцінено співвіднесення процесуального розсуду адміністративних судів щодо правовідносин, які виникають у зв’язку з поверненням із державного бюджету помилково сплачених митних платежів. Проблеми адміністративного й процесуального розсуду характерні для всіх без будь-яких винятків адміністративно-правових відносин – митних, адміністративних земельних, адміністративно-господарських, адміністративно-деліктних, податкових, фінансових, екологічних тощо.

Відсутність у сучасному національному адміністративному й адміністративному процесуальному праві досконалої теорії адміністративного й процесуального розсуду, належним чином перевіреної практикою діяльності суб’єктів публічної адміністрації зрештою зумовила формування неоднакової судової практики в адміністративних справах, де застосовувався такий розсуд.

Принципове значення для правильного визначення й співвіднесення процесуального розсуду адміністративного суду з адміністративним розсудом суб’єкта публічної адміністрації мають приписи Конституції України – ст. ст. 6 й 19.

Процесуальний розсуд адміністративних судів у справах адміністративної юрисдикції, щодо яких відкрито провадження в адміністративному суді першої інстанції, визначено у ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас, застосовуючи процесуальний розсуд, адміністративні суди не можуть втручатися в розсуд суб’єкта публічної адміністрації (адміністративний розсуд), рішення, дії, бездіяльність якого стали предметом перевірки в суді.

З’ясовано, що факти неправильного визначення й співвіднесення процесуального розсуду адміністративного суду з адміністративним розсудом суб’єкта публічної адміністрації мали місце зокрема у справах про повернення помилково та/або надміру (сплачених) зарахованих до бюджету митних платежів.

Обґрунтовано відповідь на запитання про можливість задовольняти адміністративним судам позовні вимоги про стягнення помилково та/або надмірно (сплачених) зарахованих до бюджету митних та інших платежів. Насамперед звернуто увагу на приписи ст. 19 Конституції України, що принципово визначають правила діяльності суб’єктів публічної адміністрації (у нашому випадку – митних органів) в адміністративно-правових (митних) відносинах.

Доведено, що адміністративним законодавством визначено конкретний, вичерпний перелік суб’єктів, уповноважених на повернення помилково або надміру (сплачених) зарахованих до бюджету платежів. Очевидно, що адміністративні суди до переліку уповноважених суб’єктів законодавством не віднесені й, відповідно, не мають повноважень на ухвалення рішень про повернення помилково або надміру (сплачених) зарахованих до бюджету платежів.

У статті на основі протоколів засідань досліджено організацію діяльності Ради комісарів Української Народної Республіки. Наголошується, що це був перший уряд Директорії.

Статтю присвячено окремим проблемам визначення поняття кримінального правопорушення, злочину та кримінального проступку за новим Кримінальним кодексом Республіки Казахстан. Визначаються особливості співвідношення цих понять, їх вплив на окремі інститути Загальної частини Кримінального кодексу Республіки Казахстан, пов’язані з кримінальним правопорушенням, злочином і кримінальним проступком. Значна увага приділяється врахуванню таких понять, як «ступінь суспільної небезпечності» та «караність» у змісті критеріїв поділу кримінального правопорушення на види – злочин і кримінальний проступок. Визначаються основні вади такого законодавчого підходу.

Статтю присвячено правовому регулюванню представництва іноземних суб’єктів господарювання. Визначено умови здійснення представництва в суді консулом. Детально проаналізовано правовий статус адвоката іноземної держави, яким він наділений на території України, а також іноземний досвід із зазначеного питання.

У цій статті проаналізовано питання, що стосуються участі представника в цивільному процесі, зокрема у справах окремого провадження. Особлива увага зосереджується на участі представника при розгляді та вирішенні справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Проаналізовано думки вчених-процесуалістів щодо участі в цій категорії справ прокурора й органів опіки та піклування, на підставі цього сформульовані власні висновки.

У статті розглядаються питання визначення змісту і видів неюридичних джерел страхового права. Підкреслюється, що питання формування і розвитку страхового законодавства неодноразово були предметом наукових досліджень. Проте проблеми неюридичних джерел страхового права, визначення їх видів і змісту ніколи не піддавалися ретельному науковому аналізу в галузевій юридичній літературі.

У статті проводиться науково-теоретичний аналіз основних причин виникнення адміністративно-правових спорів в соціальній сфері. Наводиться їх класифікація та характеристика істотних ознак. Обґрунтовується необхідність консолідації зусиль усього управлінського апарату в нормотворчій та правозастосовній сферах з мінімізації ролі соціальних факторів як основних причин виникнення адміністративно-правових спорів.

Захист дипломатичних місій є надзвичайно важливим з точки зору не лише безпеки, але й іміджу країни на міжнародному рівні. Забезпечення безпеки польських та іноземних дипломатичних місій накладає на польський уряд низку обов’язків. Найбільш важливим з них є забезпечення безпеки дипломатичних представництв іноземних держав. Захист дипломатичних і консульських представництв зарубіжних країн, розташованих на території Польщі, реалізується зокрема поліцією та Бюро охорони уряду.

Сторінка 2 з 2