Адміністративне правo і процес
ISSN: 2227-796X

Науково-практичний журнал‚ заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

#4(18)/2016

Євроінтеграційні та глобалізаційні процеси обумовлюють нові виклики та можливості у різних сферах життя держави та суспільства. Сучасні проблеми у сфері адміністративно-правових відносин потребують новітніх підходів до їх вирішення. Зазначена стаття присвячена висвітленню сучасних тенденцій розвитку адміністративного права України в умовах європейської інтеграції та глобалізації.

В статті висвітлюється загальносвітова тенденція до регулювання діяльності публічної адміністрації в загальних законах (кодексах) про адміністративну процедуру. Аналізуються застосовані в окремих державах підходи до обсягу правового регулювання таких законів (кодексів), а також документи м’якого права європейських інституцій. Автор приходить до висновку необхідності обґрунтування моделі загального закону (кодексу) про адміністративну
процедуру в Україні з врахуванням прогнозу його майбутньої дієвості.

Статтю присвячено становленню електронної демократії в Україні, її складовим елементам. Електронна демократія розглядається як складова електронного урядування та невід’ємна складова сучасного демократичного суспільства. Виявлено причини, які перешкоджають становленню такого явища в Україні та запропоновано шляхи їх усунення.

Розглянуто досвід кодифікаційної роботи спеціально створеної Вищої комісії з кодифікації у Франції, запропоновано врахувати окремі методичні та методологічні підходи для удосконалення роботи з кодифікації в Україні.

У цій статті автор розглядає питання визначення у законодавстві європейських країн суб’єктів, яким надано право приймати адміністративні акти. Зокрема, проаналізоване законодавства дозволяє умовно групувати всі країни і визначити у актах законодавства якої юридичної сили (або рівня систематизації) наводиться відповідне визначення, які саме органи включено до переліку таких осіб. Також, з огляду на те, що для організації публічної адміністрації країн-членів Європейського співтовариства притаманні деякі с особливості, пов’язані із існуванням наднаціонального рівні суб’єктів, автор розглядає чи має це відповідний вплив на побудову національних органів влади у державі.Окрему увагу приділено аналізу вітчизняного законодавства та проектів законодавчих актів у сфері адміністративних процедур, досліджується актуальність застосування понять «державне управління», «суб’єкт владних повноважень» для характеристики суб’єктів, уповноважених приймати індивідуальні рішення від імені держави. Приділено увагу сучасним тенденціям побудови системи органів виконавчої влади на місцевому рівні, новим, нетрадиційним суб’єктам публічної адміністрації. Автором зроблено висновок про необхідність проведення систематизації і кодифікації українського законодавства у сфері адміністративних процедур, внесення змін до Конституції.

Стаття присвячена особливостям застосування адміністративного договору в Україні та вдосконаленню інституту адміністративного договору. Розкрито юридичну природу, зміст та ознаки адміністративного договору, проблеми виконання адміністративних договорів, питання юрисдикційної підсудності адміністративних договорів. Проведено класифікацію адміністративних договорів та розмежування цивільно-правових та адміністративно правових договорів.

Проаналізовано підстави та чинники виникнення в адміністративно-правовій науці такого поняття як «адміністративний розсуд» субʼєкта публічної адміністрації. Доведено, що поняття «адміністративний розсуд суб’єкта публічної адміністрації» почало активно впроваджуватися та використовуватися в сучасній адміністративно-правовій під впливом таких чинників, як прийняття в 1996 році Конституції України та нормативних актів, які регулюють систему, компетенцію субʼєктів публічної адміністрації, визначають їх умови реалізації цими суб’єктами, визнання людини, її життя і здоровʼя, честі і гідності, недоторканості і безпеки найвищою соціальною цінністю, проголошення відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини як головного обов’язку держави.

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану та перспектив становлення в Україні вищої освіти європейського рівня. В статті проведений аналіз міжнародних договорів України, які регламентують питання про вищу освіту, а також досліджені основні здобутки Закону України «Про вищу освіту». Автор пропонує продовжити процес європеїзації вищої освіти в Україні. Для ефективності цього процесу пропонується офіційно прийняти програмний документ, який би визначив основні засади подальшої освітньої реформи. Крім того, пропонується створити окремі програми реформування галузей освіти і науки в Україні.

Досліджено стан реалізації прав і пільг військовослужбовців – учасників бойових дій (учасників антитерористичної операції). Розглянуто сучасний стан правотворчості у сфері соціального захисту військовослужбовців. Визначено правові колізії поточної законотворчості у цій сфері. Запропоновано шляхи їх подолання. Наголошено на необхідності відміни норми про припинення додаткових відпусток військовослужбовцям.

Досліджено теоретичні аспекти відповідальності за невиконання судових рішень у адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії України, підстави та порядок її реалізації. Розглянуто питання щодо проблем притягнення до відповідальності даного колегіального суб’єкта публічної адміністрації за невиконання судових рішень у адміністративних справах.

У статті автор розглядає практичні проблеми здійснення моніторингу судових процесів на шляху посилення громадського контролю за діяльністю органів судової влади, використовуючи досвід громадської організації «Антикорупційна рада» проект «Справедливий суд» (м. Харків).

Стаття присвячена актуальним проблемам розбудови міжнародної політики України як в минулому, так і в умовах чинності Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та російської агресії в Криму і на Донбасі. Узагальнено досвід становлення дипломатичних зв’язків молодої держави, проголошеної актом від 24 серпня 1991 р., з колишніми республіками радянського Союзу, державами-членами ЄС та з іншими країнами світу. Виходячи нинішньої політики України на зовнішньополітичній арені, базових міжнародно-правових договорів нею укладених, окреслені можливі шляхи та напрями її подальшої діяльності в інтегрованому світовому просторі.

Автором проаналізовано поняття «правопорушення» в вітчизняній та зарубіжній теоретико-правовій літературі. Виділено кілька підходів до розуміння означених понять. Акцентовано увагу на позиціях сучасних українських науковців, які досліджували дану проблематику.

У статті розглянуто та проаналізовано міжнародний досвід здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також діяльність правоохоронних органів, які виконують функції, пов’язані з адміністративним наглядом. Здійснено порівняльний аналіз повноважень поліції різних країн щодо забезпечення належного здійснення адміністративного нагляду за колишніми засудженими. Наголошено на необхідності врахування міжнародного досвіду здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі та його впровадженні у національному законодавстві.