Адміністративне право і процес

науково-практичний журнал заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

Розглянуто особливості судових спорів в сфері забезпечення культурних прав громадян. Показано, що за своєю суттю такі спори за участю суб’єктів владних повноважень є публічними і підлягають розгляду переважно в адміністративних судах. Разом із тим, деякі публічні спори такого роду практично вирішуються за межами адміністративних судів, але при цьому зберігають характер публічно-правових. За таких умов обов’язковим для судів є застосування конституційного принципу, відповідно до якого суб’єкт владних повноважень може діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України і не має права підміняти законність доцільністю.

Розглянутo способи відмежування судових справ адміністративної юрисдикції від інших справ. Запропоновано основним критерієм такого відмежування вважати ефективний захист прав юридичних чи фізичних осіб; визнати презумпцію розгляду справ, де відповідачем є суб’єкт владних повноважень, адміністративними судами.

У статті проаналізовано поняття та види судового збору, його розмір, порядок сплати та компенсації в адміністративному судочинстві. Зосереджено увагу на видах судових рішень щодо виконання рішення суду в частині розподілу судових витрат, а також питання стягнення 90% судового збору з відповідача – субʼєкта владних повноважень у разі задоволення позову майнового характеру. Досліджено вимоги до виконавчого листа суду та надано пропозиції щодо змін у законодавстві.

 

    У статті проведено аналіз застосування інституту примирення сторін при вирішенні адміністративно-правових спорів. Визначено та охарактеризовано низку ознак, які повинні бути властиві інституту примирення сторін. Висловлено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до процесуального законодавства України.

Аналізуються особливості правового регулювання і процедура передання компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого. Таке передання запропоновано іменувати публічним правонаступництвом. Основою для виникнення публічного правонаступництва насамперед визнано існування правозобов'язальних відносин між державою і людиною. Наголошується на принциповому для публічного правонаступництва факті здійснення уповноваженими органами й посадовими особами компетенції держави.

Сторінка 1 з 2
Ви тут: Home Показати матеріали по тегу: суб’єкт владних повноважень