Адміністративне право і процес - ISSN - 2227-796X

науково-практичний журнал заснований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка

СУБ’ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ТА БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПЕРЕМІЩЕННІ МЕТАЛОБРУХТУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ - Прокопенко В. В.

     Статтю присвячено характеристиці суб’єктів, які забезпечують та беруть участь у переміщенні металобрухту через митний кордон України. Проведено класифікацію таких суб’єктів, в основу якої покладено критерій наділення суб’єкта державно-владними повноваженнями. Доведено, що роль кожного із суб’єктів у переміщенні металобрухту через митний кордон України різна. Хтось із них бере опосередковану участь у переміщенні цієї категорії товару, хтось безпосередню. Однак, органи доходів і зборів та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності й фізичні особи, які переміщують металобрухт через митний кордон України, є постійними учасниками таких правовідносин.

Залежно від конкретного товару, який переміщу­ється через митний кордон України, у правовідноси­нах щодо забезпечення цього переміщення можуть брати участь різні суб’єкти як органів влади, так і зов- нішньоекономічної діяльності. Так, при переміщен­ні товарів військового призначення та подвійного ви­користання через митний кордон України обов’язкова участь Державної служби експортного контролю України, у випадку переміщення гуманітарної допо­моги — Міністерства соціальної політики України, у випадку переміщення сільськогосподарської про­дукції — Міністерства аграрної політики та продо­вольства України. Крім того, законодавством України встановлено стосовно окремих категорій товару об­меження щодо суб’єктів зовнішньоекономічної ді­яльності, які мають намір переміщувати окремі това­ри. Так, наприклад, переміщення товарів військового призначення та подвійного використання через мит­ний кордон України фізичним особам заборонено. Відповідно до ч. 1 ст. 378 Митного кодексу України (далі — МК України) пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1–24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, у будь-яких обся­гах не дозволяється [1].

 

Не викликає сумнівів, що є особ- ливості переміщення металобрухту через митний кордон України, які сто­суються, у тому числі, і суб’єктного складу.

 

Слід зазначити, що на науковому рівні митні правовідносини як різно­вид правових відносин уже неоднора­зово досліджувалися такими україн­ськими вченими, як І. О. Бондаренко, Є. В. Додін, В. Я. Настюк, О. Н. Ніка- норова, І. О. Панов, Д. В. Прийма- ченко, В. В. Прокопенко, М. Г. Шульга. Інша група авторів, а саме: Н. О. Ко- валь, О. С. Крущук, І. В. Тулянцева, О. П. Федотов, В. М. Шевченко, О. М. Шевчук, досліджувала специ­фіку переміщення окремих категорій товару через митний кордон України. На жаль, поза увагою вчених і прак­тиків залишилося дослідження по­рядку переміщення металобрухту через митний кордон України, кола суб’єктів, які забезпечують та беруть участь у такому переміщенні, особли­востей застосування при цьому мит­них формальностей.

 

Метою статті є характеристика суб’єктів правовідносин, які забезпе­чують та беруть участь у переміщен­ні металобрухту через митний кордон України.

 

У юридичній літературі відсут­ній єдиний підхід щодо класифікації суб’єктів правовідносин, у тому числі і митних. Не акцентуючи уваги на різ­них варіантах та критеріях класифі­кації правовідносин, запропонованих науковцями-правниками, вважаємо найбільш сприятливою для розгляду суб’єктів правовідносин, які забезпе­чують та беруть участь у переміщен­ні металобрухту через митний кор­дон України, наступну класифікацію (в основу якої покладено критерій на­ділення суб’єкта державно-владними повноваженнями, тобто відносини цих суб’єктів з іншими учасниками правовідносин будуються за схемою «влада — підпорядкування»):

 

1) суб’єкти з державно-владними повноваженнями;

 

2) суб’єкти, не наділені державно- владними повноваженнями:

 

а) суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та фізичні особи, які пере­міщують металобрухт через митний кордон України;

 

б) суб’єкти, які надають послу­ги, пов’язані з переміщенням метало­брухту через митний кордон України.

 

Вважаємо доцільним розглянути участь кожного із суб’єктів з держав­но-владними повноваженнями, які беруть участь у вирішенні питань, пов’язаних із переміщенням метало­брухту через митний кордон України.

 

У першу чергу, це є Верховна Рада України — орган законодавчої вла­ди, до повноважень якої відповідно до ст. 85 Конституції України нале­жить прийняття законів [2]. У 1999 р. Верховна Рада України приймає Закон України «Про металобрухт», який «…регулює відносини, що ви­никають у процесі здійснення опера­цій з металобрухтом і спрямований на захист інтересів підприємств віт- чизняної металургійної галузі та за­безпечення екологічної безпеки до­вкілля…» [3]. Відповідно до ч. 2 ст. 272 МК України «встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття за­конів України», а відповідно до ст. 273 МК України «вивізне мито встанов­люється законом на українські това­ри, що вивозяться за межі митної те­риторії України» [1]. Слід зазначити, що Законами України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» [4], «Про ставки ви­візного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт ко­льорових металів та напівфабрикати з їх використанням» [5] встановлено вивізне мито на відходи та брухт чор­них та кольорових металів.

 

Кабінет Міністрів України є ви­щим органом у системі органів вико­навчої влади. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» одним із основ- них повноважень Кабінету Міністрів України у сфері економіки та фінан­сів є організація та забезпечення здій­снення митної справи [6]. Необхідно звернути увагу, що Кабінет Міністрів України бере активну участь у право­відносинах, пов’язаних із переміщен­ням металобрухту через митний кор­дон України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про метало­брухт» «контракти (договори, угоди) на експорт металобрухту підлягають реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» [3]. А відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону «порядок імпорту (ввезення) та транзиту металобрухту територі­єю України визначається Кабінетом Міністрів України» [3].

 

Слід звернути увагу і на дея­кі міжнародні договори між Урядом України та іншими державами, які стосуються зовнішньоекономічних операцій із металобрухтом. Так, на­приклад, метою обох сторін Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами є повна лі­бералізація торгівлі будь-яким брух­том чорних металів та забезпечення скасування кількісних обмежень або інших заходів, які мають аналогічний вплив на експорт будь-якого брухту чорних металів, що класифікується за кодом Комбінованої номенклатури ЄС 7204, таких, як мита й збори.

 

Однак Україна не має можливості повністю впровадити визначену мету й запроваджує мито на експорт будь- якого металобрухту в розмірі 30 євро за тонну. В обсягах кількісних обме­жень, установлених до цієї Угоди, ураховано зазначене експортне мито. Україна зобов’язується не збільшува­ти це мито. Якщо Україна зменшить або скасує це мито, кількісні обме­ження будуть збільшені, відповідно, до 43%. Зростання кількісних обме­жень повинно бути пропорційним зниженню експортного мита [7].

 

Наступний учасник — це Міністерство економічного розвитку і тор­гівлі України. Відповідно до п. 3 Положення про Міністерство еконо­мічного розвитку і торгівлі України основними завданнями цього Мініс- терства є, у тому числі, здійснен­ня контролю за дотриманням суб’єк- тами зовнішньоекономічної діяль­ності вимог національного законо­давства та положень міжнародних договорів України, забезпечення ре­алізації єдиної митно-тарифної по­літики, підготовка пропозицій щодо вдосконалення нормативно-право­вої бази з питань митно-тарифно­го регулювання, щодо забезпечення функціонування системи нетариф­ного регулювання зовнішньоеконо­мічної діяльності, обліку (реєстрації) окремих видів зовнішньоекономіч­них договорів (контрактів), укладених суб’єктами зовнішньоекономічної ді­яльності України всіх форм власності, та здійснення відповідних заходів [8].

 

Як вже зазначалося вище, конт- ракти (договори, угоди) на експорт металобрухту підлягають реєстрації, а процедура реєстрації зовнішньое­кономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій із брухтом чорних металів, брухтом легованих чорних металів та брух­том кольорових металів провадить­ся Міністерством економічного роз­витку і торгівлі України. Саме це Міністерство наказом «Про поря­док реєстрації (обліку) зовнішньое­кономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій із металобрухтом» від 15.12.2005 р. № 505 затвердило: інструкцію про порядок заповнення інформаційної картки реєстрації зовнішньоеконо­мічного договору (контракту); ін­струкцію про порядок заповнення картки реєстрації-обліку зовніш­ньоекономічного договору (конт- ракту) [9].

 

Міністерство екології та природ­них ресурсів України відповідно до покладених на нього завдань забез­печує у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням приро­доохоронного законодавства норма­тивно-правове регулювання з питань щодо:

 

— проведення екологічного та ра­діологічного контролю транспортних засобів і вантажів, у тому числі то­варів (предметів) гуманітарної допо­моги, у пунктах пропуску через дер­жавний кордон та на митній території України;

 

— визначення переліків товарів, які підлягають радіологічному та еко­логічному контролю в пунктах про­пуску через державний кордон та на митній території України [10].

 

У складі Міністерства еколо­гії та природних ресурсів України діє Державна екологічна інспекція України, яка входить до системи ор­ганів виконавчої влади та утворена для забезпечення реалізації держав­ної політики із здійснення держав­ного нагляду (контролю) у сфері охо­рони навколишнього природного середовища, раціонального викорис­тання, відтворення та охорони при­родних ресурсів. Саме ця інспекція здійснює екологічний та радіологіч­ний контроль при переміщенні через митний кордон України відходів та брухту чорних та кольорових металів.

 

Згідно з покладеними завданнями вказана інспекція здійснює держав­ний нагляд (контроль) за дотриман­ням центральними органами вико­навчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами вико­навчої влади, органами місцевого са­моврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями неза­лежно від форми власності та гос­подарювання, громадянами України, іноземцями та особами без гро­мадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог зако­нодавства про екологічну та радіа­ційну безпеку під час здійснення опе­рацій із металобрухтом, проведення екологічного контролю експортних партій брухту чорних та кольорових металів [11].

 

Наступний учасник — це Міністерство фінансів України. Одним із основних завдань цього Міністерства є забезпечення формування та реалі­зація державної політики у сфері бо­ротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодав­ства, а також здійснення норматив­но-правового регулювання і в мит­ній сфері [12].

 

У складі Міністерства фінансів України діє Державна фіскальна служба України [13], на яку і покладе­но основний тягар щодо забезпечення неухильного дотримання вимог зако­нодавства в разі переміщення метало­брухту через митний кордон України.

 

Роль кожного з вищезазначених суб’єктів у переміщенні металобрух­ту через митний кордон України різна. Хтось із суб’єктів бере опосередкова­ну участь у переміщенні цієї категорії товару, хтось безпосередню. Однак органи доходів і зборів є постійними учасниками таких правовідносин.

 

До другої групи суб’єктів, які не наділені державно-владними повно­важеннями щодо переміщення ме­талобрухту через митний кордон України, належать, у першу чергу, суб’єкти зовнішньоекономічної ді­яльності та фізичні особи, які його переміщують.

 

Необхідно звернути увагу на Закон України «Про металобрухт», у якому чітко зазначається залежно від напрямку переміщення металобрухту (імпорт, експорт, транзит) через мит­ний кордон України, хто має право здійснювати таке переміщення. Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону протягом 9 років із дня набрання чин­ності Законом України «Про став­ки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфа­брикати з їх використанням» експорт (вивезення) металобрухту здійсню­ється тільки спеціалізованими мета­лургійними переробними підприєм­ствами, на яких виготовлений такий металобрухт, за наявності експортно­го сертифіката якості. Система управ­ління якістю на цих підприємствах повинна відповідати вимогам стан­дартів ISO 9000-2001, підтвердженим сертифікатом відповідності [3].

 

Відповідно до ст. 1 цього Закону спеціалізовані металургійні перероб­ні підприємства — це підприємства, які відповідають вимогам, що став­ляться цим Законом до спеціалізо­ваного підприємства, мають у влас­ності виробниче обладнання, яке забезпечує технологію металургійної переробки металобрухту, пов’язану зі зміною структури металу, його хіміч­ного складу відповідно до стандар­тів, та пройшли атестацію в порядку, встановленому центральним орга­ном виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики.

 

Як бачимо зі змісту цієї статті, спе­ціалізоване металургійне переробне підприємство повинно відповідати вимогам спеціалізованого підприєм­ства. Знову звернемо увагу на ст. 1 Закону України «Про металобрухт»,

 

у якому зазначено, що спеціалізова­ні підприємства (суб’єкти господа­рювання всіх форм власності) — такі, які здійснюють операції з метало­брухтом, мають у власності або за­кріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брух­топереробне та вантажопідйомне об­ладнання, забезпечують згідно із за­конодавством пожежну, вибухову, екологічну й радіаційну безпеку [3].

 

Так у чому полягає різниця між спеціалізованим металургійним пе­реробним підприємством та спеціалі­зованим підприємством?

 

По-перше, спеціалізоване металур­гійне переробне підприємство — це, перш за все, спеціалізоване підпри­ємство, але з додатковими функці­ями щодо металургійної перероб­ки металобрухту. Іншими словами, спеціалізоване підприємство не в змо­зі здійснювати переробку метало­брухту, пов’язану зі зміною струк­тури металу, його хімічного складу відповідно до стандартів. По-друге, обов’язковість проходження проце­дури атестації для отримання статусу спеціалізованого металургійного пе­реробного підприємства.

 

До цього часу діє наказ Державно- го комітету промислової політики України від 08.02.2001 р. № 53, яким затверджено порядок атестації спе­ціалізованого підприємства [14], яке після проходження атестації отримує статус спеціалізованого металургій­ного переробного підприємства.

 

Повертаючись до зазначеної вище ч. 4 ст. 9 Закону України «Про мета­лобрухт», необхідно звернути увагу на терміни обмеження експорту ме­талобрухту, а саме «протягом 9 років із дня набрання чинності Законом України «Про ставки вивізного (екс­портного) мита на брухт легова­них чорних металів, брухт кольоро­вих металів та напівфабрикати з їх використанням» експорт (вивезен­ня) металобрухту здійснюється тіль­ки спеціалізованими металургійними переробними підприємствами…» [3]. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортно­го) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використан­ням» цей Закон набирає чинності з дня вступу України до Світової орга­нізації торгівлі [15], тобто з 16 трав­ня 2008 р. Таким чином, до 31 грудня 2016 р. експорт (вивезення) метало­брухту здійснюється тільки спеціалі­зованими металургійними перероб­ними підприємствами.

 

Відповідно до ст. 10 Закону Ук- раїни «Про металобрухт» порядок ім­порту (ввезення) та транзиту метало­брухту територією України визнача­ється Кабінетом Міністрів України.

 

Суб’єкт господарювання, який здійснює операції з металобрухтом і є суб’єктом зовнішньоекономічної ді­яльності, що не має власних вироб­ничих потужностей для екологічно безпечної переробки, металургійної переробки металобрухту, здійснює його імпорт (ввезення) на територію України після укладення контракту (договору, угоди) з відповідним під­приємством на переробку, металур­гійну переробку металобрухту на те­риторії України [3].

 

Вважаємо за необхідне зверну­ти увагу, що в цю статтю Верховна Рада України внесла зміни Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про металобрухт» від 7 грудня 2011 р., яким спроще­но порядок ввезення металобрухту в Україну [16]. Зокрема, вилучено зі ст. 10 Закону положення щодо необ­хідності погодження імпорту метало­брухту з органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього при­родного середовища за місцем, де має проводитися переробка металобрухту. Але до цього часу відсутній норматив­ний акт Кабінету Міністрів України, який би регламентував порядок імпор­ту (ввезення) та транзиту металобрух­ту територією України, про що мова йде в ч. 1 цієї статті. Не зрозуміло, яким чином здійснюється протягом чотирьох років (2012–2015 рр.) імпорт та транзит металобрухту. Наведемо деякі статистичні дані, оприлюдне­ні в ЗМІ. Так, у січні-березні 2013 р. країна збільшила імпорт метало­брухту в натуральному вираженні на 84,5% порівняно із січнем-березнем 2012 р. — до 36,016 тис. т [17].

 

Згідно з митною статистикою, у січні-листопаді 2014 р. країна ско­ротила імпорт металобрухту в нату­ральному вираженні на 86% порівня­но із січнем-листопадом 2013 р. — до 27,889 тис. т. У грошовому виражен­ні імпорт скоротився на 80,5% — до $14 717 000 [18].

 

У 2015 р. імпорт металобрухту в Україні в натуральному вираженні впав на 90,5% порівняно з 2014 р. — до 2,69 тис. т (за 2014 р. імпортовано 28,367 тис. т) [19].

 

Як бачимо з наведених вище при­кладів, імпорт металобрухту в Ук- раїну здійснюється, хоча в останні роки (2014–2015 рр.) і суттєво змен­шився. І це незважаючи на відсут­ність нормативного акту Кабінету Міністрів України, який і пови­нен установити порядок ввезення та транзиту металобрухту. Тому на вико­нання ч. 1 ст. 10 Закону України «Про металобрухт» рекомендуємо в най­коротший термін Кабінету Міністрів України розробити та затвердити та­кий порядок.

 

Необхідно звернути увагу на ч. 2 ст. 10 Закону України «Про мета­лобрухт», у якій законодавець ви­користовує поняття «суб’єкт госпо­дарювання, який здійснює операції з металобрухтом».

 

Згідно ст. 55 Господарського ко­дексу України суб’єктами господа­рювання визнаються учасники гос­подарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізую­чи господарську компетенцію (су­купність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене май­но та несуть відповідальність за сво­їми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

 

Суб’єктами господарювання є:

 

1) господарські організації — юридичні особи, створені відповід­но до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші під­приємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здій­снюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому зако­ном порядку;

 

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здій­снюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці [20].

 

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про метало­брухт» імпорт металобрухту може здійснювати як господарські органі­зації, так і громадяни України, інозем­ці та особи без громадянства, які за­реєстровані як підприємці, за умови:

 

— наявності власних виробничих потужностей для екологічно безпеч­ної переробки, металургійної пере­робки металобрухту;

 

— або укладення контракту (до­говору, угоди) з відповідним підпри­ємством на переробку, металургійну переробку металобрухту на території України.

 

Щодо транзиту металобрухту те­риторією України — у національно­му законодавстві відсутні обмеження щодо суб’єктів таких правовідносин і він здійснюється відповідно до норм Закону України «Про транзит ванта­жів». Про це свідчить ч. 2 ст. 2 цього Закону, у якій закріплено, що «Закон не поширюється на транзит пошти, багажу, зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин, небезпечних відходів, продукції подвійного при­значення, експорт та імпорт товарів, переміщення товарів з використан­ням трубопровідного транспорту та ліній електропередачі» [21].

 

До другої групи суб’єктів, які не наділені державно-владними повно­важеннями, але надають послуги, пов’язані з переміщенням метало­брухту через митний кордон України, необхідно віднести митного броке­ра, перевізника, утримувача складу тимчасового зберігання, утримува­ча вільної митної зони комерційного типу, утримувача вантажного митно­го комплексу.

 

Підсумовуючи, зазначимо, що суб’єктами правовідносин, які наділе­ні державно-владними повноважен­нями у вирішенні питань, пов’язаних із переміщенням металобрухту через митний кордон України, є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів Ук- раїни, Міністерство економічно­го розвитку і торгівлі України, Мі- ністерство екології та природних ре­сурсів України, Міністерство фінан­сів України, Державна екологічна ін­спекція України, Державна фіскальна служба України.

 

Суб’єктами правовідносин, які не наділені державно-владними по­вноваженнями та беруть безпосе­редню участь у переміщенні метало­брухту через митний кордон України, є: при експорті металобрухту — ви­ключно спеціалізовані металургійні переробні підприємства; при імпор­ті — суб’єкти господарювання (гос­подарські організації та громадяни України, іноземці та особи без гро­мадянства, які зареєстровані як під­приємці за умови наявності власних виробничих потужностей для еколо­гічно безпечної переробки, металур­гійної переробки металобрухту або укладення контракту з відповідним підприємством на переробку, мета­лургійну переробку металобрухту на території України); при транзиті — юридичні та фізичні особи (обмежен­ня не встановлені).

 

Суб’єктами правовідносин, які не наділені державно-владними пов- новаженнями, але надають послуги, пов’язані з переміщенням метало­брухту через митний кордон України, є: митний брокер (послуги з деклару­вання); перевізник (послуги з пере­везення); утримувач складу тимча­сового зберігання, утримувач вільної митної зони комерційного типу, утри­мувач вантажного митного комплексу (послуги зі зберігання).

 

Пропонується Кабінету Міністрів України на виконання ч. 1 ст. 10 Закону України «Про металобрухт» розробити та прийняти нормативний акт, яким затвердити порядок імпор­ту та транзиту металобрухту терито­рією України.

 

Список використаних джерел:

 

1. Митний кодекс України від 13 бе- резня 2012 р. // Голос України від 21.04.2012. — № 73–74.

 

2. Конституція України від 28 черв­ня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

 

3. Про металобрухт: Закон України від 05 травня 1999 р. // Відомості Верхов- ної Ради України. — 1999. — № 25. — Ст. 212.

 

4. Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів: Закон України від 24 жовтня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 1. — Ст. 1.

 

5. Про ставки вивізного (експортно­го) мита на брухт легованих чорних ме­талів, брухт кольорових металів та на­півфабрикати з їх використанням: Закон України від 13 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 9. — Ст. 73.

 

6. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27 лютого 2014 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2014. — № 13. — Ст. 222.

 

7. Угода між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виро­бами від 18.06.2007 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_825

 

8. Питання Міністерства економіч­ного розвитку і торгівлі: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серп­ня 2014 р. № 459// Офіційний вісник України. — 2014. — № 77. — Ст. 2183.

 

9. Про порядок реєстрації (обліку) зо­внішньоекономічних контрактів (догово­рів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом: наказ Міністерства еко­номіки України від 15.12.2005 р. № 505 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 1. — Ст. 61.

 

10. Про затвердження Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. № 32 // Офіційний вісник України. — 2015. — № 10. — Ст. 266.

 

11. Про Положення про Державну екологічну інспекцію України: Указ Президента України від 13 квітня 2011 р. № 454/2011 // Офіційний вісник Украї- ни. — 2011. — № 29. — Ст. 1260.

 

12. Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375 // Офіційний вісник Украї- ни. — 2014. — № 69. — Ст. 1936.

 

13. Про Державну фіскальну службу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236 // Офіційний вісник України. — 2014. — № 55. — Ст. 1507.

 

14. Порядок атестації спеціалізова­ного підприємства: наказ Державного комітету промислової політики України від 08.02.2001 р. № 53 // Офіційний ві­сник України. — 2001. — № 9. — Ст. 377.

 

15. Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експорт­ного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та на­півфабрикати з їх використанням: Закон України від 31 травня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 35. — Ст. 487.

 

16. Про внесення змін до Закону Ук- раїни «Про металобрухт»: Закон України від 7 грудня 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2012. — № 27. — Ст. 282.

 

17. Україна нарощує імпорт мета­лобрухту, повністю відмовившись від експорту. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.epravda. com.ua/news/2013/04/11/370539/

 

18. Україна майже вдвічі скороти- ла експорт металобрухту. — [Елек- тронний ресурс]. — Режим доступу : http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ ukraina-pochti-vdvoe-sokratila-eksport-metalloloma-577957.html

 

19. Україна в 2015 році збільшила екс- порт металобрухту на третину. — [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу : http://www.theinsider.ua/business/ 5698eb4d0048b/

 

20. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 18, № 19– 20, № 21–22. — Ст. 144.

 

21. Про транзит вантажів: Закон України від 20 жовтня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 51. — Ст. 446. 

 

 

Прочитано 360 разів
Ви тут: Home Головна СУБ’ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ТА БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПЕРЕМІЩЕННІ МЕТАЛОБРУХТУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ - Прокопенко В. В.